Објављено је 12.08.2015.
Виконавці:
Кілик Остап Онуфрійович, 1940, скрипка;
Кілик Мирослав Онуфрійович, 1934, скрипка-"секунд";
Палечнюк Василь Іванович, 1922, цимбали;
Скрицький Григорій Михайлович, 1950, бубон.
Яскраво представляє традиції свого краю фольклорний гурт с. Новосілки Заліщицького району Тернопільської області. Їхній спів, немов вічнозелений килим невимовно мальовничої подільської природи, їхня музика - ніби тихий і дзвінко-шелестливий плин Серету-річки, а їхні танці - то тверда міць кам’янисто-гордих подільських каньйонів. А в видобутих з бабусиної скрині костюмах простежуються ознаки щонайменше трьох поколінь західних подолян: кінця XIX - початку XX століть, довоєнного і вже повоєнного періодів.
Гуртується колектив навколо відомого на Поділлі музики, народного скрипаля-віртуоза, художнього керівника місцевого будинку культури Остапа Кілика. Він, як і його брат Мирослав (скрипка-"секунд") - вихідці з багатостраждальної Лемківщини, але питомої своєї лемківської традиції майже не знають, тому весь жар своїх палких сердець віддали народній музиці аборигенів-подолян.
Доля цимбаліста Василя Палечнюка не менш трагічна: тортури сталінсько-енкавеесівських катівень не могли зломити, а, здається, ще більше загартували його дух. Зараз він чи не найяскравіший представник подільської фольклорної цимбальної "школи". А веселий бубон Григорія Скрецького - це вже символ незнищеності традиції і змінності поколінь.
Певний ступінь організованості, участь у сценічних концертах майже не зачепили етнографічної достовірності і свіжості фольклорного гурту. Його творчий склад спонтанно-мобільний: від мало не всіх жителів села до 40-20 і менше чоловік. Тут представлені всі вікові групи: від дошкільнят до стареньких дідусів і бабусь. Саме такою є і природа автентичного, достеменного виконавства.
Самобутнє мистецтво носіїв новосілківської виконавської традиції на сьогоднішній день є, поза всякими сумнівами, однією з найсвіжіших і найкраще збережених гілок на дереві традиційної музично-виконавської культури не лише Поділля, але й усієї України.
М. Хай, фольклорист, кандидат мистецтвознавства
З альбому "Каперуш. Традиційна музика с. Новосілки (Тернопільщина)" (1997)
Записано відділом фольклорних досліджень УКСП "КОБЗА"
Українська Експериментальна Лабораторія Фольклору
Фольклористи - Богдан Водяний, Михайло Хай
Експедиційний аудіозапис - Микола Семиног
Менеджер експедиції - Валентин Гончарук
Кілик Остап Онуфрійович, 1940, скрипка;
Кілик Мирослав Онуфрійович, 1934, скрипка-"секунд";
Палечнюк Василь Іванович, 1922, цимбали;
Скрицький Григорій Михайлович, 1950, бубон.
Яскраво представляє традиції свого краю фольклорний гурт с. Новосілки Заліщицького району Тернопільської області. Їхній спів, немов вічнозелений килим невимовно мальовничої подільської природи, їхня музика - ніби тихий і дзвінко-шелестливий плин Серету-річки, а їхні танці - то тверда міць кам’янисто-гордих подільських каньйонів. А в видобутих з бабусиної скрині костюмах простежуються ознаки щонайменше трьох поколінь західних подолян: кінця XIX - початку XX століть, довоєнного і вже повоєнного періодів.
Гуртується колектив навколо відомого на Поділлі музики, народного скрипаля-віртуоза, художнього керівника місцевого будинку культури Остапа Кілика. Він, як і його брат Мирослав (скрипка-"секунд") - вихідці з багатостраждальної Лемківщини, але питомої своєї лемківської традиції майже не знають, тому весь жар своїх палких сердець віддали народній музиці аборигенів-подолян.
Доля цимбаліста Василя Палечнюка не менш трагічна: тортури сталінсько-енкавеесівських катівень не могли зломити, а, здається, ще більше загартували його дух. Зараз він чи не найяскравіший представник подільської фольклорної цимбальної "школи". А веселий бубон Григорія Скрецького - це вже символ незнищеності традиції і змінності поколінь.
Певний ступінь організованості, участь у сценічних концертах майже не зачепили етнографічної достовірності і свіжості фольклорного гурту. Його творчий склад спонтанно-мобільний: від мало не всіх жителів села до 40-20 і менше чоловік. Тут представлені всі вікові групи: від дошкільнят до стареньких дідусів і бабусь. Саме такою є і природа автентичного, достеменного виконавства.
Самобутнє мистецтво носіїв новосілківської виконавської традиції на сьогоднішній день є, поза всякими сумнівами, однією з найсвіжіших і найкраще збережених гілок на дереві традиційної музично-виконавської культури не лише Поділля, але й усієї України.
М. Хай, фольклорист, кандидат мистецтвознавства
З альбому "Каперуш. Традиційна музика с. Новосілки (Тернопільщина)" (1997)
Записано відділом фольклорних досліджень УКСП "КОБЗА"
Українська Експериментальна Лабораторія Фольклору
Фольклористи - Богдан Водяний, Михайло Хай
Експедиційний аудіозапис - Микола Семиног
Менеджер експедиції - Валентин Гончарук
Нема коментара:
Постави коментар